довірливий
Дові́рливий, -ва, -ве
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довірливий — дові́рливий прикметник Орфографічний словник української мови
- довірливий — Легковірний, наївний, простакуватий, зелений, небитий, неспокушений, недосвідчений, необачний, необережний, легковажний, некритичний, не скептичний. Словник синонімів Караванського
- довірливий — -а, -е. Який легко довіряє або схильний довіряти кому-небудь. || Який виражає довір'я (про погляд, посмішку і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- довірливий — ДОВІ́РЛИВИЙ (який легко довіряє, схильний довіряти), ЛЕГКОВІ́РНИЙ, ІМОВІ́РНИЙ (ЙМОВІ́РНИЙ) заст. Довірливі дівчата стали, не сміють хлопця вивірить — щиро він кохає чи прихитрюється (К. Словник синонімів української мови
- довірливий — ДОВІ́РЛИВИЙ, а, е. Який легко довіряє або схильний довіряти кому-небудь. Старий Бондар.. до інших (тільки не до «панів») довірливий і зичливий (Л. Укр., III, 1952, 721); Робота, як і велике свято, робить людей довірливішими і близькими (Коп., Вибр. Словник української мови в 11 томах