долітце

Долітце́, -тця́, -тцю́; -лі́тця, -лі́тець

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. долітце — долітце́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири долітця́ Орфографічний словник української мови
  2. долітце — -я, ч. Те саме, що стамеска. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. долітце — ДОЛІТЦЕ́, я́, с. Зменш, до долото́. Стукало долітце по сливовій червоній колодці — виконував Андрій замовлення для церкви, іконостас робив (Іваничук, Не рубайте… 1961, 73). Словник української мови в 11 томах
  4. долітце — Долітце, -ця с. ум. отъ долото. Словник української мови Грінченка