1. Словник української мови в 11 томах

долітце

ДОЛІТЦЕ́, я́, с. Зменш, до долото́.

Стукало долітце по сливовій червоній колодці — виконував Андрій замовлення для церкви, іконостас робив (Іваничук, Не рубайте… 1961, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. долітце — долітце́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири долітця́ Орфографічний словник української мови
  2. долітце — -я, ч. Те саме, що стамеска. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. долітце — Долітце́, -тця́, -тцю́; -лі́тця, -лі́тець Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. долітце — Долітце, -ця с. ум. отъ долото. Словник української мови Грінченка