долітце
Долітце, -ця
с. ум. отъ долото.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- долітце — долітце́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири долітця́ Орфографічний словник української мови
- долітце — -я, ч. Те саме, що стамеска. Великий тлумачний словник сучасної мови
- долітце — Долітце́, -тця́, -тцю́; -лі́тця, -лі́тець Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- долітце — ДОЛІТЦЕ́, я́, с. Зменш, до долото́. Стукало долітце по сливовій червоній колодці — виконував Андрій замовлення для церкви, іконостас робив (Іваничук, Не рубайте… 1961, 73). Словник української мови в 11 томах