достеменний

Значення в інших словниках

1. достеменний — достеме́нний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. достеменний — Справжній, ДІЙСНИЙ; (на диво подібний) викапаний, схожий око-в-око, точнісінько такий, достотній, сов. достотний; нестеменний. Словник синонімів Караванського
3. достеменний — -а, -е, розм. Справжній, дійсний. || Надзвичайно схожий, точнісінько такий, як. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. достеменний — див. справжній; схожий Словник синонімів Вусика
5. достеменний — СПРА́ВЖНІЙ (такий, який є насправді, в дійсності), РЕА́ЛЬНИЙ, І́СТИННИЙ, ДІ́ЙСНИЙ, ФАКТИ́ЧНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм., СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., НЕСТЕМЕ́ННИЙ розм., СУ́ЩИЙ розм., ВЛАСТИ́ВИЙ заст., ІСТО́ТНИЙ заст. Словник синонімів української мови
6. достеменний — ДОСТЕМЕ́ННИЙ, а, е, розм. Справжній, дійсний. Сердешна дитина! Обідране; ледве, ледве Несе ноженята… (Достеменний син Катрусі) (Шевч., І, 1951, 154); Йому захотілося, щоб раптом загомонів цвіркун. Словник української мови в 11 томах