достеменний

СПРА́ВЖНІЙ (такий, який є насправді, в дійсності), РЕА́ЛЬНИЙ, І́СТИННИЙ, ДІ́ЙСНИЙ, ФАКТИ́ЧНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм., СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., НЕСТЕМЕ́ННИЙ розм., СУ́ЩИЙ розм., ВЛАСТИ́ВИЙ заст., ІСТО́ТНИЙ заст., СУ́ТИЙ рідше; ЩИ́РИЙ (про людину — для посилення якоїсь її ознаки). Тут уже справжній схід, європейців не видко, сліпі доми з гаремами (М. Коцюбинський); І це була істинна правда: сколихнулось велике народне море (М. Стельмах); Скільки дійсних випадків і казок, і кривавих легенд було розказано цієї ночі попід тинами (А. Головко); Іван був неодмінним учасником цих прогулянок і фактичним організатором їх (П. Колесник); Венера, як правдива мати, Для сина рада все оддати (І. Котляревський); Сердешна дитина! Обідране; ледве, ледве Несе ноженята... (Достеменний син Катрусі) (Т. Шевченко); Він не дозволить задля всіляких бутафорських планів ламати справдешні плани і графіки (Ю. Мушкетик); На йому мужицька одежа, а з лиця зовсім пан, неначе на козлах сидів переодягнений за наймита справдішній панок (І. Нечуй-Левицький); Зате Владко був, можна сказати, властивим левом теперішньої оборони (І. Франко); З афектованим рухом щирого сицилійця він підняв руку (М. Коцюбинський).

СПРА́ВЖНІЙ (цілком подібний до кого-, чого-небудь), ТИПО́ВИЙ, ЦІЛКОВИ́ТИЙ, СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., СТОПРОЦЕ́НТНИЙ розм., ЧИ́СТИЙ розм., ФО́РМЕНИЙ розм., СУ́ЩИЙ розм., ПРЯМИ́Й розм., ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм., ФОРМА́ЛЬНИЙ заст., СУ́ТИЙ рідше. — Юрій! — гукнув він, лежачи над струмком. — Справжній тобі нарзан!.. Покуштуй! (О. Гончар); Палійчук — се кучерявий повногубий хлопець, типовий сільський донжуан (Г. Хоткевич); Хто їде лише на трійках? Цілковитий нездара або найбільший лінюх (Ірина Вільде); Він жив за твердим розкладом, життям справдешнього спартанця (Л. Дмитерко); Ой ви, Тюхтій Іванович! Ви самі справдішня копиця сіна! (І. Нечуй-Левицький); Тепер всяк хам показує натуру, а нам мовчать? Се був би чистий страм! (Леся Українка); — Дозвольте доповісти, екселенц... Вся оця поліція — формені дармоїди (Ю. Яновський); — А вони, паніматка, на сідлі, сущий запорожець (Д. Мордовець); До неї доноситься їх несамовитий регіт... Ні жалю, ні серця немає!.. Прямі собаки, прости Господи! (Панас Мирний).

СХО́ЖИЙ (який має багато спільного з ким-, чим-небудь, майже такий, як інший), ПОДІ́БНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ розм., ПОХО́ЖИЙ розм., ДОСТЕМЕ́ННИЙ підсил. розм., ТОЧНІ́СІНЬКИЙ підсил. розм., ЗБІ́ЖНИЙ рідше; ВИ́ЛИТИЙ розм., ВИ́КАПАНИЙ розм. (перев. про дуже схожих людей); СПІВЗВУ́ЧНИЙ (внутрішньо подібний); АНАЛОГІ́ЧНИЙ, ОДНОТИ́ПНИЙ (перев. про абстрактні поняття). Любка росла, як у садку вишня. Вона була дуже схожа з лиця на Нимидору (І. Нечуй-Левицький); Ми їх витягали на сонце, тих яскравих, розмальованих рибок, більше подібних до екзотичних квітів, аніж до риб (М. Коцюбинський); Крамниця (у місті) була підхожа до тієї, що Левантина бачила і в себе на селі, тільки більша (Б. Грінченко); Баба Сидориха ним не натішиться: — Господи праведний, і в кого воно таке вдалося розбишакувате?.. Достеменний дід Гамалія (Григорій Тютюнник); (Любов:) Я похожа на мамин портрет? (Орест (поспішно):) Ні, ні, де ж там, нічого спільного! Ви — вилитий батько (Леся Українка); — А хто ж ви будете? Напевне артист? — Хіба схожий? — Викапаний артист (М. Стельмах); Ода Рильського 30-х років співзвучна класичним зразкам своєю філософічністю (з журналу); Аналогічна ситуація; Однотипні помилки.

ТОТО́ЖНИЙ (той самий, однаковий з чимось; цілком відповідний), РІВНОЗНА́ЧНИЙ, РІВНОЦІ́ННИЙ, АДЕКВА́ТНИЙ книжн., ІДЕНТИ́ЧНИЙ книжн., ЕКВІВАЛЕ́НТНИЙ книжн., ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм. Так от і в віршах моїх ти всюди побачити можеш Спільних багато значків і висловів навіть тотожних (М. Зеров); Для нього свобода й розхристаність — поняття поки що рівнозначні (О. Гончар); Ніколи не байдужий, я оплакував загублену долю мого народу. Мене лякала його доля, оскільки є дні рабства, рівноцінні сотні літ (О. Довженко); Наші думки збіглися, і висновки були ідентичні (Ю. Яновський); Еквівалентні величини. — Пор. одна́ковий.