друзяка

Значення в інших словниках

1. друзяка — друзя́ка іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. друзяка — -и, ч., розм. 1》 Те саме, що друг 1). 2》 рідко. Лагідна, добра, слухняна, зговірлива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. друзяка — див. друг Словник чужослів Павло Штепа
4. друзяка — див. друг Словник синонімів Вусика
5. друзяка — ДО́БРИЙ ім., ДОБРЯ́К розм., ДОБРЯ́ГА розм., ДОБРЯ́КА розм. рідше, ДО́БРА ДУША́ розм., ДРУЗЯ́КА фам., ДОБРЯЧО́К ірон., М'ЯКУ́ШКА ірон., зневажл. З добрим поживеш — добро переймеш, а з лихим зійдешся, — того й наберешся (прислів'я); — Білограй добряк. Словник синонімів української мови
6. друзяка — ДРУЗЯ́КА, и, ч., розм. 1. Те саме, що друг 1. Приємно знати, що.. ось тут близько тебе є щирий друзяка (Фр., III, 1950, 259); І двірники, й буфетчики, і швачки, і солдати, — вже й не кажу про покриток, селян, тих кріпаків нещасних... Словник української мови в 11 томах
7. друзяка — Друзяка, -ки м. Другъ, пріятель, услужливый. Що, як би таких друзяк приплыло хоч дві чайки до Кермана, як я пропадав там у неволі? К. ЧР. 7. Є ви товариші, друзяки? Собаки, а не товариші. Мир. ХРВ. 276 Парень молодий, друзяка, роботящий, смирний, не п'ющий і вже ні з ким не залається. Кв. І. 167. Словник української мови Грінченка