друзяка
ДРУЗЯ́КА, и, ч., розм.
1. Те саме, що друг 1.
Приємно знати, що.. ось тут близько тебе є щирий друзяка (Фр., III, 1950, 259);
І двірники, й буфетчики, і швачки, і солдати, — вже й не кажу про покриток, селян, тих кріпаків нещасних, — це найперші друзяки у Тараса (Тич., І, 1957, 297);
— Не журися, друзяко, — долинув до нього голос курінного отамана Бородатого (Довж., І, 1958, 250).
2. рідко. Лагідна, добра, слухняна, зговірлива людина.
Наум Дрот був парень [хлопець] на усе село, де жив. Батькові і матері слухняний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка (Кв.-Осн., II, 1956, 24);
І дарма, що такий ти приємний, Що друзяка ти з діла і з мови (Фр., X, 1954, 74).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- друзяка — друзя́ка іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- друзяка — -и, ч., розм. 1》 Те саме, що друг 1). 2》 рідко. Лагідна, добра, слухняна, зговірлива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- друзяка — див. друг Словник чужослів Павло Штепа
- друзяка — див. друг Словник синонімів Вусика
- друзяка — ДО́БРИЙ ім., ДОБРЯ́К розм., ДОБРЯ́ГА розм., ДОБРЯ́КА розм. рідше, ДО́БРА ДУША́ розм., ДРУЗЯ́КА фам., ДОБРЯЧО́К ірон., М'ЯКУ́ШКА ірон., зневажл. З добрим поживеш — добро переймеш, а з лихим зійдешся, — того й наберешся (прислів'я); — Білограй добряк. Словник синонімів української мови
- друзяка — Друзя́ка, -ки, -ці; -зя́ки, -зя́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- друзяка — Друзяка, -ки м. Другъ, пріятель, услужливый. Що, як би таких друзяк приплыло хоч дві чайки до Кермана, як я пропадав там у неволі? К. ЧР. 7. Є ви товариші, друзяки? Собаки, а не товариші. Мир. ХРВ. 276 Парень молодий, друзяка, роботящий, смирний, не п'ющий і вже ні з ким не залається. Кв. І. 167. Словник української мови Грінченка