1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

друїд

Друї́д, -да; друї́ди, -дів (жрець)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. друїд — друї́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. друїд — Жрець кельтський Словник чужослів Павло Штепа
  3. друїд — ДРУЇ́Д, а, ч. У стародавніх кельтів — жрець. Атта Троль реве: — Сей камінь — Се олтар; отут друїди, Ще за часів бузувірства, Для богів — людей вбивали (Л. Укр., IV, 1954, 152). Словник української мови в 11 томах