1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

дужка

Ду́жка, -жки, -жці; ду́жки́, ду́жо́к, ду́жка́м

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дужка — ду́жка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ду́жки Орфографічний словник української мови
  2. дужка — -и, ж. 1》 Зменш. до дуга 1). 2》 Ручка чи яка-небудь інша частина предмета, що має форму дуги. 3》 Один із парних розділових знаків у вигляді вертикальної заокругленої чи фігурної риски. || Один із парних математичних знаків такої ж форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дужка — див. держак Словник синонімів Вусика
  4. дужка — ДУ́ЖКА (деталь окулярів), ХОМУ́ТИК. Словник синонімів української мови
  5. дужка — ДУ́ЖКА, и, ж. 1. Зменш. до дуга́ 1. До округлого, мов чаша, острівця хилився обведений срібною дужкою молодик (Стельмах, Хліб.., 1959, 466); Все се стоїть у мене перед очима... Словник української мови в 11 томах
  6. дужка — Дужка, -ки ж. 1) ум. отъ дуга. 2) Ушко у сосуда. 3) У ведра, лагунки: веревка или металлическій пруть, которымъ соединены его уши. Сим. 250. 4) У корзины — ручка, соединяющая ея бека. 5) Анат. ключица. Терск. обл. 6) напитися по дужку. Словник української мови Грінченка