1. Словник української мови в 11 томах

дужка

ДУ́ЖКА, и, ж.

1. Зменш. до дуга́ 1.

До округлого, мов чаша, острівця хилився обведений срібною дужкою молодик (Стельмах, Хліб.., 1959, 466);

Все се стоїть у мене перед очима, і навіть панна Анеля ось тут стискає долонями голову та повертає до мене гострі дужки плечей (Коцюб., II, 1955, 261).

2. Ручка чи яка-небудь інша частина предмета, що має форму дуги.

Щось переливається, і дзвенить відро залізною дужкою (Коцюб., І, 1955, 416);

До нього [ставка] було далеченько, і тому кожне цебро несли по двоє, просунувши під дужку палицю (Донч., V, 1957, 212);

Колись Іван Юхимович, обгорнувши дужку двопудової гирі рушником, брав той рушник у зуби (Руд., Остання шабля, 1959, 395).

3. Один із парних розділових знаків у вигляді вертикальної заокругленої чи фігурної риски.

Додати тільки в дужках маю: Нема найгидшої брехні, Що склав наклепник, раб чорнила, А світська чернь благословила (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 99);

// Один із парних математичних знаків такої ж форми.

Розкриваючи дужки, перед якими стоїть знак +, ми не повинні змінювати знаки всередині дужок (Алг., І, 1956, 49);

Він почав диктувати мені приклад, у якому були круглі й квадратні дужки (Сміл., Сашко, 1957, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дужка — ду́жка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ду́жки Орфографічний словник української мови
  2. дужка — -и, ж. 1》 Зменш. до дуга 1). 2》 Ручка чи яка-небудь інша частина предмета, що має форму дуги. 3》 Один із парних розділових знаків у вигляді вертикальної заокругленої чи фігурної риски. || Один із парних математичних знаків такої ж форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дужка — див. держак Словник синонімів Вусика
  4. дужка — ДУ́ЖКА (деталь окулярів), ХОМУ́ТИК. Словник синонімів української мови
  5. дужка — Ду́жка, -жки, -жці; ду́жки́, ду́жо́к, ду́жка́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дужка — Дужка, -ки ж. 1) ум. отъ дуга. 2) Ушко у сосуда. 3) У ведра, лагунки: веревка или металлическій пруть, которымъ соединены его уши. Сим. 250. 4) У корзины — ручка, соединяющая ея бека. 5) Анат. ключица. Терск. обл. 6) напитися по дужку. Словник української мови Грінченка