дужий
ДУ́ЖИЙ, а, е; вищ. ст. ду́жчий.
1. Який має велику фізичну силу; сильний.
На лихо собі Корній вдався парубком гарним, — високий, дужий, у плечах широкий (Л. Укр., III, 1952, 559);
Дужі коні не йшли, а бігли, й з-під полички плуга виверталася масна скиба (Чорн., Визвол. земля, 1959, 201);
Отроша схопив дужими руками Трохима за комір і поставив на ноги (Десняк, І, 1955, 429).
2. Дуже великий, значний щодо сили, ступеня вияву і т. ін.
Далеко, далеко в зеленому степу лунає дужий баритон вівчаря (Н.-Лев., III, 1956, 315);
Дужий степовий вітер дув поривами, знімаючи куряву понад шляхом (Смолич, V, 1959, 588);
Раптом дужий стусан у спину урвав мої думки (Кол., На фронті.., 1959, 196);
Дужий потік повітря зірвав з Безвіконного кепку (Донч., І, 1956, 480).
3. Який має велику силу, авторитет, вплив; могутній.
Ой, прослалась доріженька Від Дніпра до Ужа — Тепер наша Україна Велика та дужа (Укр.. думи.., 1955, 541);
Вінок безсмертя сплітайте, сестри! Поета славить країна дужа..! (Рильський, II, 1960, 124).
4. у знач. ім. ду́жі, жих, мн. Люди з твердим, стійким, вольовим характером.
Покоління дужих не здолати! (Уп., Вітчизна миру, 1951, 46).
5. Фізично здоровий, не хворий.
Дядина все коло мене клопочеться. — Нічого, тіточко, — кажу їй. — ..Я дужа, зовсім дужа (Барв., Опов.., 1902, 68);
Бажаю Вам якнайбільше здоров’я. Будьте веселі й дужі (Коцюб., III, 1956, 250).
Значення в інших словниках
- дужий — ду́жий прикметник Орфографічний словник української мови
- дужий — Сильний, міцний, сил. могутній, потужний, стосилий; З. П. витривалий, твердий, стійкий, вольовий; (фізично) здоровий, не хворий, сил. здоровий, як бугай; дуженький, дуженний. Словник синонімів Караванського
- дужий — -а, -е. 1》 Який має велику фізичну силу; сильний. 2》 Дуже великий, значний щодо сили, ступеня вияву і т. ін. 3》 Який має велику силу, авторитет, вплив; могутній. 4》 у знач. ім. дужі, -жих, мн. Люди з твердим, стійким, вольовим характером. 5》 Фізично здоровий, не хворий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дужий — див. сильний Словник синонімів Вусика
- дужий — ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні за ступенем або силою вияву), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ДУ́ЖИЙ, ЗНАЧНИ́Й, НЕАБИ́ЯКИЙ, ДО́БРИЙ, ВАЖКИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- дужий — Ду́жий, ду́жа, ду́же; ду́жі, -жих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дужий — Дужий, -а, -е 1) Сильный, мощный. Не дужий б'є, а сміливий. Ном. № 7259. Ой Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий! Шевч. 165. дужий, не дужий зробити щось. Въ состояніи, не въ состояніи сдѣлать что либо. Криве дерево не дужо випрямитись. Ном. № 3216. Словник української мови Грінченка