дужий
Сильний, міцний, сил. могутній, потужний, стосилий; З. П. витривалий, твердий, стійкий, вольовий; (фізично) здоровий, не хворий, сил. здоровий, як бугай; дуженький, дуженний.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дужий — ду́жий прикметник Орфографічний словник української мови
- дужий — -а, -е. 1》 Який має велику фізичну силу; сильний. 2》 Дуже великий, значний щодо сили, ступеня вияву і т. ін. 3》 Який має велику силу, авторитет, вплив; могутній. 4》 у знач. ім. дужі, -жих, мн. Люди з твердим, стійким, вольовим характером. 5》 Фізично здоровий, не хворий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дужий — див. сильний Словник синонімів Вусика
- дужий — ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні за ступенем або силою вияву), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ДУ́ЖИЙ, ЗНАЧНИ́Й, НЕАБИ́ЯКИЙ, ДО́БРИЙ, ВАЖКИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- дужий — Ду́жий, ду́жа, ду́же; ду́жі, -жих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дужий — ДУ́ЖИЙ, а, е; вищ. ст. ду́жчий. 1. Який має велику фізичну силу; сильний. На лихо собі Корній вдався парубком гарним, — високий, дужий, у плечах широкий (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- дужий — Дужий, -а, -е 1) Сильный, мощный. Не дужий б'є, а сміливий. Ном. № 7259. Ой Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий! Шевч. 165. дужий, не дужий зробити щось. Въ состояніи, не въ состояніи сдѣлать что либо. Криве дерево не дужо випрямитись. Ном. № 3216. Словник української мови Грінченка