дужий

ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні за ступенем або силою вияву), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ДУ́ЖИЙ, ЗНАЧНИ́Й, НЕАБИ́ЯКИЙ, ДО́БРИЙ, ВАЖКИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., ТИТАНІ́ЧНИЙ підсил., ШАЛЕ́НИЙ підсил., МАСШТА́БНИЙ, НЕСВІ́ТСЬКИЙ рідше, підсил., ГОМЕРИ́ЧНИЙ рідко, НЕСОСВІТЕ́ННИЙ розм. підсил. Всі підняли великий крик (І. Котляревський); Спека була чимала (Леся Українка); Далеко в зеленому степу лунає дужий баритон вівчара (І. Нечуй-Левицький); В голові гуло. А в усьому тілі відчувалася важка, незвична втома (В. Козаченко); Скинення царя і самодержавства ми.. зустріли з величезною стихійною радістю (О. Довженко); Владна зламати вона (Кіпріда) велетенську потугу героїв (М. Зеров); Тепер прийняла вона Оксану з превеликою радістю (Л. Яновська); З-під гарби чулося могутнє хропіння (Григорій Тютюнник); Силою колосального напруження я вихоплюю свого револьвера і починаю цілитись (П. Колесник); І всі ці великі нещастя (голод, неосвіченість, тиранія тощо в дореволюційній Росії) величезні, колосальні, грандіозні (Леся Українка); Титанічна працездатність людини; Вирушали удосвіта, холодком, поки не було ще отієї шаленої спеки (І. Муратов); У ньому (романі Тихого "Рахунок за сонце") нема масштабного зображення подій (з журналу); На той несвітський крик миттю прибігли слуги баронеси (Леся Українка); На.. слова Божка зала вибухає гомеричним реготом (Т. Масенко); В несосвітеннім сум'ятті Вперед ми рвались без ваги (переклад М. Лукаша). — Пор. 1. винятко́вий, 1. надзвича́йний, 1. необме́жений, 1. необме́жений, несказа́нний.

ЗДОРО́ВИЙ (який має міцне здоров'я), ДУ́ЖИЙ, КВІТУ́ЧИЙ (здоровий, свіжий). (Принцеса:) Ти певне знов здоровим, дужим станеш, але для мене ти вже вмер (Леся Українка); До їдальні зайшов молодий красень, веселий, квітучий (Ю. Збанацький). — Пор. 1. си́льний.

СИ́ЛЬНИЙ (який відзначається великою фізичною силою), ДУ́ЖИЙ, МІЦНИ́Й, ПОТУ́ЖНИЙ, МОГУ́ТНІЙ підсил., ЗДОРО́ВИЙ розм., ДВОЖИ́ЛЬНИЙ підсил. розм., СТОЖИ́ЛЬНИЙ підсил. розм., СТОСИ́ЛИЙ підсил. поет., МОГУ́ЧИЙ підсил. заст., МО́ЖНИЙ заст., КРІ́ПКИЙ рідше; ПОВНОСИ́ЛИЙ (повний сил, енергії); СНАЖНИ́Й діал. (сильний, не виснажений); М'ЯЗИ́СТИЙ, М'ЯЗУВАТИЙ, МУСКУЛИ́СТИЙ, МУСКУЛЯ́СТИЙ, ЖИ́ЛАВИЙ (який має розвинені м'язи); ТРИВКИ́Й (фізично витривалий). Він був виспаний, здоровий і сильний, тіло переливалося мускулами (Григорій Тютюнник); На лихо собі Корній вдався парубком гарним, — високий, дужий, у плечах широкий (Леся Українка); Шумейко, міцний дід років 60-ти, майструє за столом модель парусного судна (П. Кочура); Вся увага хлопцева скупчилася на двох потужних звірах (турах) (П. Загребельний); За три місяці напівголе орля перетворилося на могутнього грізного птаха (З. Тулуб); (Іван:) І був у того чоловіка один одним син, гарний парубок і здоровий такий, що й вола б надвоє роздер (М. Кропивницький); Ми — двожильні. Ми виживем, інші ж навіки пропали (А. Малишко); А коник у мене справний. На вигляд він, може, й не показний, зате двожильний (Є. Кравченко); Він (солдат) помужнів. Вітчизна крила Йому незборені дала. Він полетів — орел стосилий, В сто раз сильніший за орла! (М. Гірник); — Ой же сильний він, кріпкий! — сказала Яринка (П. Тичина); При оглядинах Гаркуша не забракував нікого, всі були здорові, повносилі (О. Гончар); Коляску вкотили Мелашка і дядько Захар — дебелий, жилавий санітар (А. Хижняк); Чоловік, худий і зниділий, але з природи кремезний та тривкий, копає ту нивку великою мотикою (Леся Українка).

СИ́ЛЬНИЙ (про удар — зроблений з великою силою), ДУ́ЖИЙ, МОГУ́ТНІЙ, МОГУ́ЧИЙ заст., ПОТУ́ЖНИЙ, ВІДЧУ́ТНИЙ, ПОВНОСИ́ЛИЙ. Бійці.. на бігу вскакували в свої хиткі судна, дужими ударами весел відпихалися на глибоке (О. Гончар); Раптом дужий стусан у спину урвав мої думки (П. Колесник).

СИ́ЛЬНИЙ (про явища природи: дощ, вітер, мороз, спеку і т. ін. — значний за силою вияву), ВЕЛИ́КИЙ, СТРАШЕ́ННИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, КЛЯ́ТИЙ підсил. розм.; Я́РИЙ, ДУ́ЖИЙ (перев. про вітер); ПЕКУ́ЧИЙ, ШПАРКИ́Й (перев. про сонце, мороз); МІЦНИ́Й, ЛЮ́ТИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, КРІ́ПКИ́Й, ЦУПКИ́Й (перев. про мороз); ЯДЕ́РНИЙ, ПРИ́КРИЙ заст. (перев. про дощ, холод). Вже чотири дні такий сильний дощ, що не можна і з хати вийти (М. Коцюбинський); У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (І. Нечуй-Левицький); З моря налітав дошкульний вітер (В. Кучер); Саме тоді минула вже ота клята.. така довга страшна зима (Є. Кротевич); Яре шипіння струмка; Дужий вітер гостро врізався в лице (М. Стельмах); Надворі стояв міцний мороз (П. Панч); І не холодно дуже: є морозець, та не цупкий (Панас Мирний); Над Одесою спускалася завіса прикрого дощу, море було аж чорне (Ю. Яновський). — Пор. 2. бурхли́вий, 3. лю́тий.