дяківський
Дякі́вський, -ка, -ке
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дяківський — дя́ківський прикметник дякі́вський прикметник Орфографічний словник української мови
- дяківський — -а, -е. Прикм. до дяк 1). || Власт. дякові. Дяківська натура. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дяківський — ДЯКІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до дяк 1. — Так якось мені здавалося, що хоч я не зв’язаний буду, а вискочити таки не вискочу з дяківської науки (Вовчок, VI, 1956, 223); — Ого, якби він не дяківської породи, —говорив Федір Данилович... Словник української мови в 11 томах
- дяківський — Дяківський, -а, -е Свойственный дьячку. Не кидавсь дяківської натури. Кв. II. 213. Словник української мови Грінченка