дідусів

Діду́сі́в, -ду́се́ва, -се́ве

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дідусів — дідусі́в прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. дідусів — -сева, -севе, розм. Належний дідусеві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дідусів — ДІДУСІ́В, се́ва, се́ве, розм. Належний дідусеві. — Це я і так порушую дідусів заповіт, щоб жодна книга не виходила поза стіни цієї бібліотеки (Головко, II, 1957, 489). Словник української мови в 11 томах
  4. дідусів — Дідусів, -сева, -ве Дѣдушкинъ. Словник української мови Грінченка