1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

дідько

Ді́дько, -ка, -кові

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дідько — дідько: чортъ, домовой [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. дідько — ді́дько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. дідько — Біс, чорт, сатана, ДИЯВОЛ, нечиста сила, анциболот, пекельник, нечистий <�злий> дух, демон. Словник синонімів Караванського
  4. дідько — -а, ч. 1》 фольк. Те саме, що біс I. 2》 Уживається як лайливе слово. Дідько знає — важко сказати, невідомо, не знати. Дідька лисого — нізащо, ніколи. На якого дідька? — навіщо?, для чого? Якого дідька? — чого?, чому? Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дідько — дідько чорт (ср, ст): Ходимо голодні. Як дістанемо цигарок або горілки, ділимося. Нема чого жалувати собі. Хто не п'є й не курить, того вхопить дідько в інший спосіб (Селепко) ◊ ті́шитисі ги дідько цви́ком → тішитися ◊ тішитися як дідько <... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. дідько — Взяв дідько кобилу, хай бере й лоша. По великій шкоді не дбаємо про малу. Дідько — злий дух. Взяв дідько корову, хай бере й мотузок. Значіння, що й попереднє. Де дідько не може, там бабу пішле. Баба більш влізлива, уперта та облесна, осягне ціль. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. дідько — див. чорт Словник синонімів Вусика
  8. дідько — ді́дька ли́сого, грубо. 1. Уживається для повного заперечення чого-небудь; нізащо, ніколи. — До чого ж вигадливі капосні пани,— міркував (Архип) уголос.— Звісно, маючи таке зручне ліжко, дідька лисого захочеш вставати (С. Фразеологічний словник української мови
  9. дідько — ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм., ДІ́ДЬКО розм., КУЦА́К розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦА́Н розм., КУЦЬ розм., АНТИ́ПКО діал., А́РІДНИК діал., МОЛЬФА́Р (МОЛФА́Р) діал. Словник синонімів української мови
  10. дідько — ДІ́ДЬКО, а, ч. 1. фольк. Те саме, що біс¹. Їй прийшли на думку чорні рогаті дідьки (Н.-Лев., III, 1956, 160); — Це вони.. трималися народної приказки.., знаєш, тієї, що, мовляв, чеши дідька зрідка, бо кострубатий (Вільде, Повнол. Словник української мови в 11 томах
  11. дідько — Дідько, -ка с. Чортъ, дьяволъ, домовой. Грин. ІІІ. 385. Дівчинонько, приніс тебе дідько, розсіяв я пшениченьку рідко. Мет. 28. Який би враг примусив мене жартувать із гетьманом, коли б сам куций дідько не засів мені в серці. К. ЧР. 164. Словник української мови Грінченка