епітелій

Епіте́лій, -лію, -лієм

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епітелій — епіте́лій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. епітелій — -ю, ч. 1》 анат. Один із типів тканини людини і тварин, що здійснює головним чином захисну функцію та обмін речовин між організмом і зовнішнім середовищем. 2》 бот. Загальна назва видільних клітин, якими вистелено внутрішні порожнини рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. епітелій — епіте́лій (від епі... і грец. θηλή – сосок) 1. Тканина тварин і людини, що складається з живих, щільно розміщених, видовжених клітин. Виконує функції захисту, виділення й всисання. 2. У рослин – загальна назва видільних клітин. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. епітелій — ЕПІТЕ́ЛІЙ, ю, ч. 1. анат. Один з типів тканини людини і тварини, що здійснює головним чином захисну функцію і обмін речовин між організмом і зовнішнім середовищем. Словник української мови в 11 томах