1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

жеребчик

Жере́бчик, -ка; -чики, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жеребчик — жере́бчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. жеребчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до жеребець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жеребчик — (-а) ч.; жрм. Пестл. до жеребець . — Довго тебе, жеребчику, на луг не пускали (В. Гужва, Рай). Словник жарґонної лексики української мови
  4. жеребчик — див. кінь Словник синонімів Вусика
  5. жеребчик — ЖЕРЕ́БЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до жеребе́ць. Становому подобався молодий Чіпчин жеребчик, котрого тесть подарував (Мирний, II, 1954, 264); Жеребчик Стригунок, куди не кинь, Був симпатичний кінь (Дор., Літа.., 1957, 172). Словник української мови в 11 томах
  6. жеребчик — Жеребчик, -ка м. ум. отъ жеребець. Словник української мови Грінченка