жереб’я
Жереб’я́, -б’я́ти, -б’я́ті, -б’я́м; -б’я́та, -б’я́т
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жереб’я — ЖЕРЕБ’Я́, я́ти, с. Маля кобили; лоша. Жереб’я схопилося, потрусилося, і заявився з нього прекрасний Татош (Калин, Закарп. казки, 1955, 80). Словник української мови в 11 томах