1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

загайний

Зага́йний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загайний — зага́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. загайний — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
  3. загайний — -а, -е. 1》 Який повільно, уповільнено робить що-небудь; неквапливий (про людину). 2》 На виконання якого витрачається багато часу; копіткий, забарний (про роботу, справу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. загайний — ЗАБАРНИ́Й (про людину — який бариться, робить щось не поспішаючи), ЗАБА́РЛИВИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕКВАПНИ́Й, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, ЗАГА́ЙНИЙ, НЕХАПЛИ́ВИЙ розм. Забарнії гості забарилися в хаті (Словник... Словник синонімів української мови
  5. загайний — ЗАГА́ЙНИЙ, а, е. 1. Який повільно, уповільнено робить що-небудь; неквапливий (про людину). Ярослав, простодушний, міцний, як березовий окоренок, трохи гайний у рухах, сміявся на повен.. рот (Вол., Місячне ібло, 1961,175). Словник української мови в 11 томах
  6. загайний — Загайний, -а, -е Медлительный, кропотливый, нескорый. Загайна робота. Черк. у. Словник української мови Грінченка