1. Словник синонімів української мови

загайний

ЗАБАРНИ́Й (про людину — який бариться, робить щось не поспішаючи), ЗАБА́РЛИВИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕКВАПНИ́Й, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, ЗАГА́ЙНИЙ, НЕХАПЛИ́ВИЙ розм. Забарнії гості забарилися в хаті (Словник Б. Грінченка); Полонені почали в'яло, неквапливо шикуватися.. Найбільш забарливих (фельдфебель) "підохочував" грушевим ціпком (В. Козаченко); Ця команда ("Струнко!") заспіла кількох особливо неквапливих ще поза шеренгою, і вони, підходячи, пристроювались з лівого флангу (Ю. Смолич); Прачки, в білих халатах, у білих косиночках, неквапні й спокійні, походжали поміж машин (П. Загребельний); Старий був дужий, широкий у плечах, у руках непоквапливий (Л. Первомайський); Якби котромусь з лужинців-старожилів сказали раніше, що в Луцьку продукуватимуть автомашини, непоспішливий волиняк, напевне, гірко всміхнувся б (з газети); Загайний у жестах і дерев'яний у позах, Аршин раптом дивовижно пожвавішав (І. Волошин). — Пор. 2. пові́льний.

ЗАБАРНИ́Й (про роботу — який вимагає багато часу, уваги, зусиль), ЗАГА́ЙНИЙ, МАРУ́ДНИЙ, КЛОПІТКИ́Й (КЛОПІТНИ́Й), КОПІТКИ́Й, ГА́ЙНИЙ діал., ПИ́НЯВИЙ діал., КРОПІТКИ́Й рідко. Робота була забарна, вимагала терпіння і великого напруження всіх сил (Д. Бедзик); Набагато складніша і загайніша справа — біля ворсових, набивних товстих килимів (Т. Масенко); Та й доводи у неї розумні, нічого не скажеш, але ж діло незвичне таке, клопітне, марудне... (М. Чабанівський); З клопітким, хоч і незначним завданням мене направили у віддалений район області (Ю. Мушкетик); — Коваль кує, — чуєте? — промовив Рясниченко до матусі. — Чую, чую, — кує. Якась гайна робота (Марко Вовчок); Пір'я дерти — пинява робота (Словник Б. Грінченка); Уже кілька днів він переглядав європейську пресу.. Робота кропітка, марудна (П. Колесник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загайний — зага́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. загайний — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
  3. загайний — -а, -е. 1》 Який повільно, уповільнено робить що-небудь; неквапливий (про людину). 2》 На виконання якого витрачається багато часу; копіткий, забарний (про роботу, справу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. загайний — Зага́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. загайний — ЗАГА́ЙНИЙ, а, е. 1. Який повільно, уповільнено робить що-небудь; неквапливий (про людину). Ярослав, простодушний, міцний, як березовий окоренок, трохи гайний у рухах, сміявся на повен.. рот (Вол., Місячне ібло, 1961,175). Словник української мови в 11 томах
  6. загайний — Загайний, -а, -е Медлительный, кропотливый, нескорый. Загайна робота. Черк. у. Словник української мови Грінченка