загримати

Загри́мати, -маю, -маєш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загримати — загри́мати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загримати — -аю, -аєш, док. 1》 неперех., чим, у що і об що.Почати гримати, сильно стукати; загрюкати. 2》 неперех. Почати голосно й сердито, роздратовано докоряти комусь, лаяти кого-небудь. 3》 перех., розм. Постійним гриманням, окриками, сваркою притупити чий-небудь розум, почуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загримати — ЗАГРИ́МАТИ, аю, аєш, док. 1. неперех., чим, у що і об що. Почати гримати, сильно стукати; загрюкати. Зірвалася [Варвара] на рівні ноги, поскочила до дверей, загримала кулаками в двері (Март., Тв.. 1954, 131); Загримало о стіни те каміння (Фр. Словник української мови в 11 томах
  4. загримати — Загримати см. загрімати. --------------- Загрімати и загрима́ти, -ма́ю, -єш гл. 1) Загремѣть, застучать. 2) — на кого. Закричать на кого. Батько часом на нього загрима. О. 1862. VIII. 19. 2) — кого. Постоянными криками, бранью отупить кого. Ще в сповиточку загримають тебе. МВ. І. 45. Словник української мови Грінченка