зарахування
Зарахува́ння, -ння (дія)
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зарахування — -я, с. Дія за знач. зарахувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зарахування — зарахува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зарахування — (англ. іn payment) один із засобів взаємних розрахунків за платіжними зобов’язаннями. Полягає у скороченні заборгованості однієї сторони з одночасним зменшенням належних їй сум з іншої. Економічний словник
- зарахування — ЗАРАХУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. зарахува́ти. Словник української мови в 11 томах
- зарахування — рос. зачет 1. Один із способів взаємних розрахунків за платіжними зобов'язаннями юридичних і фізичних осіб між собою. Полягає в скороченні заборгованості однієї сторони з одночасним зменшенням належних їй сум з іншої сторони. Eкономічна енциклопедія