1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

зараховувати

Зарахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зараховувати — (включати до складу кого-, чого-небудь) зачисляти, приймати. Словник синонімів Полюги
  2. зараховувати — ЗАЛІЧУВАТИ; (на посаду) призначати. Словник синонімів Караванського
  3. зараховувати — -ую, -уєш, недок., зарахувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Включати до складу кого-, чого-небудь; приймати на роботу, навчання і т. ін. || Відносити, вважати належним до певної категорії. 2》 Приймати в рахунок чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зараховувати — зарахо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. зараховувати — ВІДНО́СИТИ (вважати належним до якогось розряду, групи, категорії), ЗАРАХО́ВУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИРАХО́ВУВАТИ рідше. — Док.: віднести́, зарахува́ти, пов'яза́ти, прирахува́ти. Словник синонімів української мови
  6. зараховувати — ЗАРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Включати до складу кого-, чого-небудь; приймати на роботу, навчання і т. ін. Словник української мови в 11 томах