зараховувати

ВІДНО́СИТИ (вважати належним до якогось розряду, групи, категорії), ЗАРАХО́ВУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИРАХО́ВУВАТИ рідше. — Док.: віднести́, зарахува́ти, пов'яза́ти, прирахува́ти. До антибіотиків ми зараз відносимо широке коло речовин мікробного, рослинного та тваринного походження (з журналу); П'єсу (М. Куліша "Отак загинув Гуска") ми зараховуємо до інтелектуальної драматургії (з журналу); Виникнення та первісне оформлення жанру науково-фантастичної літератури справедливо пов'язують з ім'ям Жуля Верна (з журналу); В інститут я таки того ж року поступив. Сумна була ця школа.., офіційно її прираховували навіть не до середніх шкіл, а до нижчих (С. Васильченко).

ЗАРАХО́ВУВАТИ (включати до складу кого-, чого-небудь; приймати на роботу, навчання), ЗАЧИСЛЯ́ТИ, ЗАЛІ́ЧУВАТИ рідше, ПРИЙМА́ТИ, ПРИПИ́СУВАТИ, ЗАПИ́СУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ПИСА́ТИ заст.; ОФОРМЛЯ́ТИ (з додержанням необхідних формальностей). — Док.: зарахува́ти, зачи́слити, залічи́ти, прийня́ти, приписа́ти, записа́ти, вписа́ти (уписа́ти), офо́рмити. Марину зарахували ученицею в комсомольсько-молодіжну бригаду малярів (Л. Дмитерко); Івана Вишенського зачислюють звичайно до полемістів, що боронили православіє проти заходів латинства та унії (І. Франко); Я його (Фрейліграта) високо ціню і тепер, і залічую його до найзначніших поетів (Леся Українка); — Вас, очевидно, треба приписати до боднарів. Одинокий тутешній боднар належить до нашого цеху, то й вам прийдеться до нас приступити (І. Франко); Батьки приводили дітей записувати до школи (М. Коцюбинський); — Мене не пишуть в школу, І не беруть у поле,.. Сиди лиш біля дому — Кругом біда малому!.. (М. Стельмах). — Пор. 1. прийма́ти.

ПРИЙМА́ТИ (допускати в своє товариство, до складу якогось об'єднання людей), БРА́ТИ, ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ВКЛЮЧА́ТИ, ПРИСВО́ЮВАТИ заст.; ПРИЛУЧА́ТИ, ЗАЛУЧА́ТИ, ПОСВЯ́ЧУВАТИ кого у кого (до свого гурту, товариства тощо). — Док.: прийня́ти (приня́ти рідко), прия́ти заст. узя́ти (взя́ти), ввести́ (увести́), включи́ти, присво́їти, прилучи́ти, залучи́ти, посвяти́ти. Єремія приймав до себе на військову службу в козаки не тільки католиків, але й українців і уніятів (І. Нечуй-Левицький); Шануючи вашу приязнь до літератури, до живого слова, вважаю за свій обов'язок увести вас до нашого Олімпу (Я. Качура); Професора Драгу.. включили до лекторської групи (В. Кучер); Ото ви присвоїли собі цигана, а він у вашому селі і краде коні (Словник Б. Грінченка); — Недобитих данаями, на суходолах і в морі Повною чашею горя напоєних, голих, голодних — Нас до господи й до царства свого прилучаєш! (переклад М. Зерова); Радили Шафоросту скористатись цими підшефниками.. Але Шафорост навіть обурювався. Не вистачало йому залучати на будову ще й злочинний елемент (Я. Баш). — Пор. 1. зарахо́вувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зараховувати — (включати до складу кого-, чого-небудь) зачисляти, приймати. Словник синонімів Полюги
  2. зараховувати — ЗАЛІЧУВАТИ; (на посаду) призначати. Словник синонімів Караванського
  3. зараховувати — -ую, -уєш, недок., зарахувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Включати до складу кого-, чого-небудь; приймати на роботу, навчання і т. ін. || Відносити, вважати належним до певної категорії. 2》 Приймати в рахунок чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зараховувати — зарахо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. зараховувати — Зарахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зараховувати — ЗАРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Включати до складу кого-, чого-небудь; приймати на роботу, навчання і т. ін. Словник української мови в 11 томах