1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

заревти

Зареві́ти і заревти́, -реву́, -реве́ш, -реву́ть; зареві́в, -ві́ла; зарі́в, -ревла́, -ревли́

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заревти — див. заревіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заревти — заревти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. заревти — ЗАРЕВТИ́ див. зареві́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. заревти — Заревти, -ву, -веш гл. 1) Заревѣть, издать ревъ. Лев заревів. Гліб. Арена звірем заревла. Шевч. 613. Ой заревло на порозі телятко. Чуб. V. 49. Пекельнеє свято по всій Україні сю ніч зареве. Шевч. 171. Море повстало і заревло. Мог. 91. Словник української мови Грінченка