1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

заревіти

Зареві́ти і заревти́, -реву́, -реве́ш, -реву́ть; зареві́в, -ві́ла; зарі́в, -ревла́, -ревли́

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заревіти — [зареив’ітие] -ву, -веш, -веимо, -веите; мин. -в'іў, -в'іла; нак. -ви, -в'іт' Орфоепічний словник української мови
  2. заревіти — і заревти, -ву, -веш, док. 1》 Почати ревіти, ревти, видавати протяжні голосні звуки (про тварин). || Почати утворювати звуки, схожі на ревіння тварин (про вітер, море і т. ін.). || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заревіти — зареві́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. заревіти — ЗАРЕВІ́ТИ і ЗАРЕВТИ́, ву́, ве́ш, док. 1. Почати ревіти, ревти, видавати протяжні голосні звуки (про тварин). Хвилька тривожної мовчанки — свиснула стріла — і заревів звір (Фр., VI, 1951, 14); Тихо на селі. Словник української мови в 11 томах