1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

заселений

Засе́лений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заселений — [заселеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. заселений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до заселити. 2》 у знач. прикм. Який має населення; населений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заселений — засе́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  4. заселений — ЗАСЕ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до засели́ти. Головань займав дві кімнати в густо заселеній квартирі (Руд., Остання шабля, 1959, 72); Знайти коня в цих рідко заселених горах було нелегко (Гончар, І, 1954, 70). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах