заселений
засе́лений
[заселеинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заселений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до заселити. 2》 у знач. прикм. Який має населення; населений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заселений — засе́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- заселений — Засе́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заселений — ЗАСЕ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до засели́ти. Головань займав дві кімнати в густо заселеній квартирі (Руд., Остання шабля, 1959, 72); Знайти коня в цих рідко заселених горах було нелегко (Гончар, І, 1954, 70). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах