засуджений

Засу́джений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засуджений — засу́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. засуджений — див. арештант Словник синонімів Вусика
  3. засуджений — [засуджеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. засуджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до засудити. || засуджено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. засуджений, -ного, ч.; засуджена, -ної, ж. Людина, яку засудили до якої-небудь міри покарання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. засуджений — ЗАСУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засуди́ти. — Я був засуджений до смерті за політику (Стельмах, II, 1962, 291); Революція 1905... Словник української мови в 11 томах