1. Великий тлумачний словник сучасної мови

засуджений

засу́джений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до засудити.

|| засуджено, безос. присудк. сл.

|| у знач. ім. засуджений, -ного, ч.; засуджена, -ної, ж. Людина, яку засудили до якої-небудь міри покарання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засуджений — засу́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. засуджений — див. арештант Словник синонімів Вусика
  3. засуджений — [засуджеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. засуджений — Засу́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. засуджений — ЗАСУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засуди́ти. — Я був засуджений до смерті за політику (Стельмах, II, 1962, 291); Революція 1905... Словник української мови в 11 томах