1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

затуркати

Зату́ркати, -каю, -каєш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затуркати — зату́ркати 1 дієслово доконаного виду почати туркати; заговорити скоромовкою зату́ркати 2 дієслово доконаного виду заморочити Орфографічний словник української мови
  2. затуркати — Засмикати, збити з пантелику, г. загулюкати і мож. пох. від ЗАТУРКАНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. затуркати — I -аю, -аєш і затурчати, -чу, -чиш, док. 1》 Почати туркати, турчати, видавати туркотливі звуки (зазвичай про горлиць). 2》 Почати утворювати звуки, подібні до турчання. 3》 перен., розм. Заговорити безперервно, скоромовкою. II див. затуркувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. затуркати — ЗАТУ́РКАТИ¹, аю, аєш і ЗАТУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. Почати туркати, турчати, видавати туркотливі звуки (звичайно про горлиць). Дерева заколихались, гілля до гіллі прихилилось, затуркали горлиці (Стор., І, 1957, 83). Словник української мови в 11 томах
  5. затуркати — Затуркати, -каю, -єш гл. 1) О голубяхъ: заворкотать. Гілля до гілля прихилилось, затуркали горлиці. Стор. І. 100. 2) Заговорить быстро. Словник української мови Грінченка