затуркати
ЗАТУ́РКАТИ¹, аю, аєш і ЗАТУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док.
1. Почати туркати, турчати, видавати туркотливі звуки (звичайно про горлиць).
Дерева заколихались, гілля до гіллі прихилилось, затуркали горлиці (Стор., І, 1957, 83).
2. Почати утворювати звуки, подібні до турчання.
Затуркав тарабан, важкії чоботи Застукали по плитах (Фр., XIII, 1954, 311);
Машина затурчала і повернула назад у слободу (Добр., Тече річка.., 1961, 124).
3. перен., розм. Заговорити безперервно, скоромовкою.
От як затуркали, затуркали — бо звісно, як наші молодиці, скільки їх не буде, та як заговорять разом усі ув один голос, так нічого і не второпаєш (Кв.-Осн., II, 1956, 12).
ЗАТУ́РКАТИ² див. зату́ркувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затуркати — зату́ркати 1 дієслово доконаного виду почати туркати; заговорити скоромовкою зату́ркати 2 дієслово доконаного виду заморочити Орфографічний словник української мови
- затуркати — Засмикати, збити з пантелику, г. загулюкати і мож. пох. від ЗАТУРКАНИЙ. Словник синонімів Караванського
- затуркати — I -аю, -аєш і затурчати, -чу, -чиш, док. 1》 Почати туркати, турчати, видавати туркотливі звуки (зазвичай про горлиць). 2》 Почати утворювати звуки, подібні до турчання. 3》 перен., розм. Заговорити безперервно, скоромовкою. II див. затуркувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затуркати — Зату́ркати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- затуркати — Затуркати, -каю, -єш гл. 1) О голубяхъ: заворкотать. Гілля до гілля прихилилось, затуркали горлиці. Стор. І. 100. 2) Заговорить быстро. Словник української мови Грінченка