затісно
Заті́сно, присл.
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затісно — заті́сно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- затісно — розм. Присл. до затісний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затісно — ЗАТІ́СНО, розм. Присл. до затісни́й; // у знач. присудк. сл. — Вони не хочуть до твоєї хати, бо їм там затісно буде (Фр., IV, 1950, 81); *Образно. Кричали вітри. Надривались до болю, Здіймаючи хмару зловісну. Було їм на нашій Планеті-Землі Замало простору, Затісно (Брат., Грудка.., 1962, 93). Словник української мови в 11 томах
- затісно — Затісно нар. Тѣсно. Мнж. 180. Словник української мови Грінченка