затісно
заті́сно
розм.
Присл. до затісний.
|| у знач. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затісно — заті́сно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- затісно — Заті́сно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- затісно — ЗАТІ́СНО, розм. Присл. до затісни́й; // у знач. присудк. сл. — Вони не хочуть до твоєї хати, бо їм там затісно буде (Фр., IV, 1950, 81); *Образно. Кричали вітри. Надривались до болю, Здіймаючи хмару зловісну. Було їм на нашій Планеті-Землі Замало простору, Затісно (Брат., Грудка.., 1962, 93). Словник української мови в 11 томах
- затісно — Затісно нар. Тѣсно. Мнж. 180. Словник української мови Грінченка