збирач

Значення в інших словниках

1. збирач — збира́ч 1 іменник чоловічого роду, істота про людину збира́ч 2 іменник чоловічого роду пристрій Орфографічний словник української мови
2. збирач — -а, ч. 1》 Той, хто збирає плоди, гриби, бавовну і т. ін. || Той, хто збирає які-небудь відомості, матеріали і т. ін. 2》 Машина або пристрій для збирання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. збирач — ЗБИРА́Ч, а, ч. 1. Той, хто збирає плоди, гриби, бавовну і т. ін. Червоне яблуко, що його не запримітило око збирача, усміхається сонцю (Томч., Закарп. опов., 1953, 143); //Той,хто збирає які-небудь відомості, матеріали і т. ін. Словник української мови в 11 томах