1. Орфографічний словник української мови

збирач

збира́ч 1

іменник чоловічого роду, істота

про людину

збира́ч 2

іменник чоловічого роду

пристрій

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збирач — -а, ч. 1》 Той, хто збирає плоди, гриби, бавовну і т. ін. || Той, хто збирає які-небудь відомості, матеріали і т. ін. 2》 Машина або пристрій для збирання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. збирач — Збира́ч, -ча́, -че́ві; -рачі́, -чі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. збирач — ЗБИРА́Ч, а, ч. 1. Той, хто збирає плоди, гриби, бавовну і т. ін. Червоне яблуко, що його не запримітило око збирача, усміхається сонцю (Томч., Закарп. опов., 1953, 143); //Той,хто збирає які-небудь відомості, матеріали і т. ін. Словник української мови в 11 томах