1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

звичаєвий

Звичає́вий, -ва, -ве

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звичаєвий — звичає́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. звичаєвий — -а, -е. Стос. до звичаю. Звичаєве право — сукупність звичаїв, які стали нормами права внаслідок санкціонування їх державою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звичаєвий — ЗВИЧАЄ́ВИЙ, а, е. Стос. до звичаю. Кожне революційне і звичаєве свято сьогодні має важливе суспільне, в тому числі і естетичне значення (Нар. тв. та етн., 4, 1963, 15). Словник української мови в 11 томах
  4. звичаєвий — Звичаєвий, -а, -е Обычный. Не маємо ні свого українського трибуналу, а ні свого звичаєвого права. К. ХП. 127. Словник української мови Грінченка