1. Великий тлумачний словник сучасної мови

звичаєвий

звичає́вий

-а, -е.

Стос. до звичаю.

Звичаєве право — сукупність звичаїв, які стали нормами права внаслідок санкціонування їх державою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звичаєвий — звичає́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. звичаєвий — Звичає́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. звичаєвий — ЗВИЧАЄ́ВИЙ, а, е. Стос. до звичаю. Кожне революційне і звичаєве свято сьогодні має важливе суспільне, в тому числі і естетичне значення (Нар. тв. та етн., 4, 1963, 15). Словник української мови в 11 томах
  4. звичаєвий — Звичаєвий, -а, -е Обычный. Не маємо ні свого українського трибуналу, а ні свого звичаєвого права. К. ХП. 127. Словник української мови Грінченка