злучення

Злу́чення, -ння, -нню, -нням

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злучення — -я, с. Дія за знач. злучити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. злучення — ЗЛУ́ЧЕННЯ, я, с. 1. заст., зах. Дія за знач. злучи́ти 1 і злучи́тися 1. – Ця мелодія – це вона. Це вона, ця жінка, яку я тут так несподівано зустрів, кохання до якої визначило злучення цієї музичної теми (В. Словник української мови у 20 томах
  3. злучення — Злучення, -ня с. Соединеніе. Злучення України з Москвою. Левиц. І. (Правда, 1868, 448). Словник української мови Грінченка