1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

знічев’я

Зніче́в’я, присл. = знече́в’я

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знічев’я — присл. розм. 1. Від нічого робити; з дурного розуму. Під тином Півень, біля хати, Знічев’я смітник розгрібав (Л.Глібов); [Руфін:] Ну дарма, не варто нам про теє говорити, що там вигадують знічев’я люди (Леся Українка)... Літературне слововживання
  2. знічев’я — ЗНІЧЕ́В’Я, рідше ЗНЕЧЕ́В’Я, присл., розм. 1. З ні́чого робити. — Знічев’я спочиваєш? — Прийшовши під вікно, Бровко озвавсь… (Гл., Вибр., 1951, 115); [Руфін:] Ну, дарма, не варто нам про теє говорити, що там вигадують знічев’я люди (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах