зніяковіти

Значення в інших словниках

1. зніяковіти — зніякові́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. зніяковіти — [з(‘)н'ійаков'ітие] -в'ійу, -в'ійеиш і [з(‘)н'ійакоув'ітие] -в'ійу, -в'ійеиш Орфоепічний словник української мови
3. зніяковіти — зніяковію, зніяковієш, док. Відчути ніяковість, збентеження, сором; збентежитися, засоромитися. || Виявити, виразити ніяковість, збентеження, засоромленість. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зніяковіти — ЗБЕНТЕ́ЖИТИСЯ (прийти в стан замішання, зніяковіння), ЗНІЯКОВІ́ТИ, ЗНІ́ТИТИСЯ, ЗАМІША́ТИСЯ, ЗАМ'Я́ТИСЯ, ЗАСОРО́МИТИСЯ, СКОНФУ́ЗИТИСЯ розм., СТУШУВА́ТИСЯ розм., ЗМІША́ТИСЯ рідко. — Недок. Словник синонімів української мови
5. зніяковіти — ЗНІЯКОВІ́ТИ, зні́якові́ю, зні́якові́єш, док. Відчути ніяковість, збентеження, сором; збентежитися, засоромитися. Настя зовсім зніяковіла і, ховаючи очі, смикала косу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 57); Читач при живій зустрічі може зніяковіти... Словник української мови в 11 томах