1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

зрадниця

Зра́дниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрадниця — зра́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. зрадниця — -і. Жін. до зрадник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зрадниця — ЗРА́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до зра́дник. «Ні, ні,— думалось їй,— не буде того.. Я не стану зрадницею свого краю!» (Фр., VI, 1951, 67); [Середа:] Бувають друзі, які на словах хороші, а на ділі готові підкласти своєму другу свиню. Словник української мови в 11 томах
  4. зрадниця — Зрадниця, -ці ж. Измѣнница, предательница. Ой ти, дівице, моя зраднице, зрадила мене молодого. Чуб. V. 410. Словник української мови Грінченка