зрадницький

Значення в інших словниках

1. зрадницький — зра́дницький прикметник Орфографічний словник української мови
2. зрадницький — Підступний, віроломний, запроданський, ренегатський, яничарський, (поцілунок) Юдин, сов. Іудин; коляборантський; пор. ЗРАДЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
3. зрадницький — -а, -е. 1》 Прикм. до зрадник. || Здійснюваний зрадником. || В якому наявна зрада, який має підступний, віроломний зміст. 2》 перен. Який криє в собі несподівану небезпеку. || Який виказує, виявляє те, що хотілося б приховати, затаїти. || На якого не можна покластися; ненадійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зрадницький — ЗРАДЛИ́ВИЙ (здатний на зраду, на підступний, віроломний вчинок; властивий зрадникові), ЗРА́ДНИЦЬКИЙ, ЗРА́ДНИЙ рідко; ВІРОЛО́МНИЙ (який порушує обіцянку, зобов'язання); ПРОДА́ЖНИЙ (якого можна підкупити). Словник синонімів української мови
5. зрадницький — ЗРА́ДНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до зра́дник. [Юда:] Дедалі про зрадників почав [Мессія] заводить річ: чи руку покладу на стіл — він каже: — Ось зрадницька рука побіля мене (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах