1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зрадницький

зра́дницький

-а, -е.

1》 Прикм. до зрадник.

|| Здійснюваний зрадником.

|| В якому наявна зрада, який має підступний, віроломний зміст.

2》 перен. Який криє в собі несподівану небезпеку.

|| Який виказує, виявляє те, що хотілося б приховати, затаїти.

|| На якого не можна покластися; ненадійний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрадницький — зра́дницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зрадницький — Підступний, віроломний, запроданський, ренегатський, яничарський, (поцілунок) Юдин, сов. Іудин; коляборантський; пор. ЗРАДЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. зрадницький — ЗРАДЛИ́ВИЙ (здатний на зраду, на підступний, віроломний вчинок; властивий зрадникові), ЗРА́ДНИЦЬКИЙ, ЗРА́ДНИЙ рідко; ВІРОЛО́МНИЙ (який порушує обіцянку, зобов'язання); ПРОДА́ЖНИЙ (якого можна підкупити). Словник синонімів української мови
  4. зрадницький — Зра́дницький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зрадницький — ЗРА́ДНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до зра́дник. [Юда:] Дедалі про зрадників почав [Мессія] заводить річ: чи руку покладу на стіл — він каже: — Ось зрадницька рука побіля мене (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах