зятів

Зя́тів, -тева, -теве; зя́теві, -вих

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зятів — зя́тів прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зятів — -тьова, -тьове. Належний зятеві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зятів — ЗЯ́ТІВ, тьова, тьове. Належний зятеві. Словник української мови в 11 томах
  4. зятів — Зятів, -тева, -ве Зятевъ. Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих. Рудч. Ск. І. 181. Словник української мови Грінченка