зятів

ЗЯ́ТІВ, тьова, тьове. Належний зятеві.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зятів — зя́тів прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зятів — -тьова, -тьове. Належний зятеві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зятів — Зя́тів, -тева, -теве; зя́теві, -вих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зятів — Зятів, -тева, -ве Зятевъ. Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих. Рудч. Ск. І. 181. Словник української мови Грінченка