зятів
ЗЯ́ТІВ, тьова, тьове. Належний зятеві.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зятів — зя́тів прикметник Орфографічний словник української мови
- зятів — -тьова, -тьове. Належний зятеві. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зятів — Зя́тів, -тева, -теве; зя́теві, -вих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зятів — Зятів, -тева, -ве Зятевъ. Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих. Рудч. Ск. І. 181. Словник української мови Грінченка