1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

з’їжа

З’ї́жа, -жі, -жі, -жею

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. з’їжа — розм. 1. їжа. На з’їжу чимало дечого купили (Словник Б.Грінченка); Корисна в городі з’їжа, он які гладкі відтіля вертаються (Панас Мирний). 2. Витрата їжі. – Грошей треба. З їжа велика. Нехай їде заробляти (І. Літературне слововживання
  2. з’їжа — З’Ї́ЖА, і, ж., діал. 1. Їжа. Корисна в городі з’їжа, он які гладкі відтіля вертаються! (Мирний, IV, 1955, 296); Привіз учора Остап копу жита з поля на з’їжу — молотити стали ціпами вдвох (Головко, II, 1957, 424). 2. Витрата їжі. Вона була вже матір’ю.. Словник української мови в 11 томах