1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

кабанник

Каба́нник, -ка; -нники, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кабанник — каба́нник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. кабанник — -а, ч., заст. Той, хто торгує свинями. || Той, хто ріже свиней. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кабанник — КАБА́ННИК, а, ч., заст. Той, хто торгує свинями; // Той, хто ріже свиней. Тупі рила [кабанів] сонно дивились на трупи своїх братів, уже осмалених, голих, безладно навалених кабанником на візок (Коцюб., II, 1955, 361). Словник української мови в 11 томах
  4. кабанник — Кабанник, -ка м. 1) Торгующій свиньями. Подольск. г. 2) Свинобой, рѣжущій свиней. Словник української мови Грінченка